Дошкільникам можна розповісти історію скрипки, як  її влаштовано, скільки у ній струн.

 Цей струнний смичковий музичний інструмент входить до списку найпопулярніших. Скрипка заслужено зветься «королевою оркестру».

Спочатку скрипка була лише народним інструментом, а сучасна, так звана аристократична, конструкція скрипки розроблена в 16 столітті в Італії – Андреа Аматі та Гаспаро да Сало сперечаються між собою за титул винахідника. У період бароко відбувся розквіт професійної скрипки (початок 16 – кінець 18 століття). В Україні ж цей музичний інструмент набув поширення з 17 століття, ставши народним.

Познайомити малюків з найвідомішими скрипалями: Ніколо Паганіні, Арканджело Кореллі, Антоніо Вівальді, Іван Хандошко, Джузеппе Тартіні та інші. Найякіснішими скрипками вважаються інструменти роботи Аматі, Страдіварі та Гварнері.

Конструкція скрипки. Як вона влаштована

   Своє м'яке та глибоке звучання скрипка отримала завдяки унікальній конструкції. У ній можна виділити 3 основні частини – це головка, шийка та корпус. Сукупність цих деталей дозволяє інструменту видавати ті звуки, що заворожують, що принесли йому всесвітню славу. Найбільша частина скрипки - корпус, на який кріпляться всі інші деталі. Він складається з двох груд, з'єднаних обечайками. Виготовляють деки з різних порід дерева, щоб досягти максимально чистого та красивого звуку.

Для створення скрипки потрібно зібрати більше 70 деталей з різних порід дерева. Традиційні породи дерев для скрипки: ялина, клен,  червоне дерево, вільха, липа, хвойні,  чорне дерево. На класичній скрипці кріпляться чотири струни. Іноді ставиться п'ята альтова струна. Для струн використовують жили, шовк чи метал.

Хто із майстрів виготовив скрипку, можна визначити за окремими деталями. Неповторною ж деталлю - "розписом майстра", вважається завиток. Велике значення майстра надавали лаку покриття інструменту. Від його якості залежить довголіття скрипки та збереження її голосу. Склад лаку зберігався майстром у найсуворішому секреті. Іноді учні так і не впізнавали точного складу лаку.
Для гри на скрипці використовують смичок – дерев'яну тростину з натягнутим вздовж кінським волоссям, натертим каніфоллю для кращого звуку. Довжина смичка 75 см, вага – 60 г. Сьогодні музиканти використовують як класичні інструменти, так і електроскрипки. Але як би скрипка не виглядала, її звук продовжує вражати слухачів красою та силою.

   Якщо композитор хоче донести до глядачів почуття головних героїв опери чи балету, передати їх характери він пише основну партію саме для скрипки. Її звук може бути одночасно м'яким і сильним, підбадьорливим і заспокійливим. Тому надайте можливість дітям послухати звучання цього чудового інструмента:

https://youtu.be/B9shJHwR7Rg

Девид Гарретт " Політ джмеля" Н. Римский-Корсаков      https://youtu.be/XR_PBgsAQYQ

Вершиною техніки гри вважається "Політ джмеля" - з опери "Казка про царя Салтана" Римського-Корсакова. Скрипалі всього світу змагаються на швидкість його виконання. Д.Гарретт встановив рекорд, виконавши фрагмент за 1 хвилину та 6,56 секунди

Цікаві факти

Для освоєння інструменту потрібно багато часу та старання. Скрипаль повинен мати високу чутливість пальців і багату м'язову пам'ять. Із віком шанси стати віртуозом зменшуються. Чутливість пальців зрілої людини менша, ніж у молодої, а тренування м'язової пам'яті потребує більшого часу. Тому краще навчання починати у віці від п'яти років чи раніше.

    Мабуть, ніде втрата часу не позначається з такою очевидністю, як із вихованні дитини. Дитина, що залишилася за бортом виховання – трудового, розумового, фізичного чи музичного – втрачає якісь коштовні якості особистості, які важко повернути. Якщо ви не зробили перші кроки в музичному вихованні в ранньому дитинстві, то приступайте до цього сьогодні, коли вашій дитині 4 або 5 років.
Слухання музики

       При правильному музичному розвитку діти  перед слуханням музики влаштовуються зручніше, замовкають. Вони дізнаються про знайому музику, радісно повідомляють про це дорослим: «Хороша пісенька», «Там співає пташка», «Я чую, як шумить вітер» тощо. 

Ось бігає по квартирі така собі грудочка енергії, і, здається, ніщо не в змозі зупинити його увагу надовго. Але він бачить, що ви сидите нерухомо і слухаєте музику. Товариські діти не витримають і обов'язково запитають:

- Що ти робиш?

- Слухаю музику.

- Яку музику?

- Це симфонія.

- Яка ще симфонія?

— Симфонія — це коли багато інструментів грають разом, розповідаючи про щось важливе.

- А це цікаво?

- Дуже.

Не виключено, що дитина запитає:

- Можна я послухаю?

— Можна, тільки не балуйся. Не розмовляй. А, якщо тобі набридне, йди.

Хоча подібний спосіб прилучення до слухання музики дошкільнят функціонує не завжди, але спробувати діяти у цьому напрямі варто. Дитина з прикладу дорослих засвоює, що музику слухають уважно. При цьому не розмовляють, не заважають іншим. Чимале значення має і те, що діти бачать, як дорослий, який завжди так зайнятий, не поспішає, слухає музику зосереджено, не відволікається. Особистий приклад ефективніший за промовисті слова. Як розповідати про музику Багато хто вважає, що зовсім не обов'язково пояснювати дитині, що таке симфонія чи соната. Все одно, мовляв, не зрозуміє. Він не зрозуміє, звісно, ​​у чому сутність симфонії. Це вірно. Але він дізнається, що така форма існує і що музика має різні форми. Засвоєння знань про музику, музичні інструменти, композитори і музиканти (зрозуміло, якщо про все це говориться доступним малюкам мовою) допомагає музичному розвитку дитини. Найкраще розповідати про музичні інструменти у формі, яка найменшій людині найближча. У формі казки.

Казка про скрипку

Послухайте п'єсу, де звучить скрипка. Та й саму казку можна розповідати на тлі тихої скрипкової музики. Покажіть дитині зображення скрипки. Або намалюйте самі. Ще краще, якщо у вас вдома знайдеться іграшкова скрипочка. Дуже добре, якщо є справжня. А тепер розкажіть вигадану нами казку про скрипку. Упевнені, що багато батьків, які мають більшу, ніж ми фантазію, можуть придумати казку і краще. Добре, якщо вдасться ввести у слухання казки елементи гри.

Увага, гра.

Ви заздалегідь пишіть відповіді на наведені тут та інші, придумані вами за темою казки, запитання та розкладаєте листи на столі під відповідними номерами. Перш ніж розпочати розповідати казку, поясніть дитині умови гри. Наприклад, так:

— Зараз я розповім тобі казку про інструмент, який називають королевою музики, — скрипку. Потім поставлю запитання. Слухай уважно. За кожну правильну відповідь очко отримуєш ти. За неправильний – я. Виграє той, хто отримає більше очок.

Упевнені, що після такого вступу дитина слухатиме казку уважно та з великим інтересом.

      В одному царстві, в одній державі жила дівчинка. Батьки її любили музику. Тому вони назвали дівчинку Скрипка та навчили її грати на скрипці. Дівчинка виросла та стала музикантом. Вона роз'їжджала містами і селами, грала на скрипці і приносила людям радість.

     У цьому царстві жила зла людина. Він не любив музику, і йому не подобалося, що люди радіють, коли чують звуки скрипки. Якось перед концертом він потай пробрався в кімнату, де лежала скрипка, і перерізав три струни. А останню четверту перерізати не встиг. Проте дівчинка зуміла дуже добре зіграти на одній струні.

       Тоді на іншому концерті злий чоловік знову пробрався в кімнату, де лежала скрипка, і вирвав усе волосся зі смичка, яким Скрипка витягувала звук. Цього разу лиходію вдалося зірвати концерт, бо іншого смичка дівчинка не мала. А головне — у цьому царстві не було коня, з якого хвоста можна було взяти волосся для смичка. Скрипка без смичка не могла грати.

      Дівчинка сиділа на дорозі та плакала. В цей час мимо проїжджав на білому коні принц із сусіднього королівства.

— Що ти плачеш? - спитав принц.

— У мене немає кінського волосу для смичка, і я не можу грати на скрипці, — сказала Скрипка.

- Не плач. Я дам тобі волосся з хвоста мого коня, – сказав принц. Він вставив волосся з хвоста свого коня в смичок, і Скрипка заграла.          Гра скрипки і сама Скрипка так сподобалися принцу, що він запропонував дівчинці поїхати з ним у його королівство та стати його дружиною. Так Скрипка стала королевою, та її скрипка — королевою музики.

Питання до казки:

— Як звали дівчинку та інструмент, на якому вона грала?

— Скільки скрипки струн?

— Як називається те, чим водять струнами і витягують звук?

— З чого зроблено волосся на смичку?

— Чому злий чоловік обрізав струни на скрипці і вирвав волосся з смичка?

Можливі, зрозуміло, інші питання, і навіть інший розвиток казкового сюжету. Відповіді чітко, друкованими літерами напишіть з іншого боку листочка, щоб діти, які вміють читати, прочитали їх самі.