Масляною це свято почали називати у 1960-х роках ХХ століття, до того свято називалося Масниця. Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це перш за все багато ситної їжі, тому немає нічого заторного в тому, щоб в цей час поласувати, скуштувати самих різноманітних страв і не відмовляти собі ні в чому. Головною стравою на масляну є, як відомо, млинці, які печуть кожного дня тижня починаючи з понеділка. Також Масляна відома всенародним гулянням: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Триває масляна цілий тиждень.

Кожен з днів Масляниці мав своє призначення

• В понеділок невістки відвідували своїх батьків, тому він називався «зустріч». Також цього дня робили солом’яні опудала і починали готувати святкові страви.
• Вівторок називали «заграванням» — відбувалися оглядини наречених, а молоді хлопці та дівчата знайомилися й запрошували один одного на гостини. 
• В середу – «ласунку» зяті приходили в гості до тещі на вареники та млинці.
• В четвер, який звали «широким», починалися масові гуляння, співи, танці, стрибки через багаття, змагання серед чоловіків на силу та вправність.
• П’ятниця вважалася днем «тещиних вечорниць» — кожна теща мала відвідати дім зятя й скуштувати там різних смаколиків.
• В суботу на «зовицині вечорниці» заміжні жінки запрошували в гості  зовиць, тобто сестер чоловіка, та й взагалі всіх його родичок жіночої статі.
• А останній день Масниці, неділя, зветься «прощеною», тож слід було від щирого серця просити пробачення та пробачати. 

   Для інших головна насолода свята — це смачні страви, які можна і треба собі дозволяти цілий тиждень. При цьому навіть ті, хто дотримується здорової дієти, можуть робити це без почуття провини, адже недобре нехтувати споконвічними народними традиціями.

     У віруючих християн сприйняття Масляної дещо глибше, і вони люблять цей період за світле передчуття Великого посту, за змогу підготуватися до нього духовно, очистивши свої думки.