Неможливо не захоплюватися красою та величчю білих, або полярних ведмедів — господарів холодних арктичних просторів. Вони поступово втрачають природне середовище проживання та джерела їжі і зрештою гинуть від голоду та хвороб. Для того, щоб люди могли більше дізнатися про цих цікавих тварин, про вплив кліматичних змін на життя білих ведмедів та можливі дії для збереження цього рідкісного виду, некомерційна організація Polar Bear International заснувала День полярного ведмедя, який у всьому світі відзначають 27 лютого.

POLAR BEAR

      Полярний ведмідь — це найбільша наземна хижа тварина на планеті. Зріст цих велетнів — від 1,8 до 3 метрів. Самці набагато більші, ніж самки. Дорослий самець може важити до 450 кілограмів, а доросла самка — майже вдвічі менше, до 250 кілограмів. 

      Білі ведмеді чудово пристосовані до крижаного середовища, в якому вони проживають. Їхнє хутро складається з двох шарів — дуже щільного підшерстя та зовнішнього шару. Така «шуба» запобігає будь-якій втраті тепла, тому для цих тварин набагато актуальнішою є загроза перегріву, наприклад, від довгого бігу. Хутро ведмедів насправді не біле, а прозоре. Кожна волосинка розсіює і відбиває сонячне світло, тому й здається білою — так само ми сприймаємо колір снігу чи льоду. Найбілішими полярні ведмеді бувають одразу після линьки — тоді хутро чистіше, а згодом воно накопичує жир та стає жовтуватим.

       Коли білий ведмідь плаває, його хутро намокає, а не замерзнути допомагає підшкірний жир, який досягає товщини 11-12 сантиметрів. Шкіра тварин має чорний колір, вуха та хвіст — короткі й компактні, щоб зберігати якомога більше тепла.

       Ступні полярних ведмедів — це справжні снігоступи діаметром до 30 сантиметрів. Подушечки на лапах мають таку будову, щоб не ковзати по кризі, цьому допомагають також перетинки між пальцями та міцні й гострі 5-сантиметрові кігті. Але ведмежі лапи пристосовані не тільки для пересування по снігу та кризі — це ще й досконалі «весла» для плавання у воді.

     Білі ведмеді — дуже охайні тварини. Вони люблять бути чистими й сухими, тому що брудне та мокре хутро погано захищає від холоду. Влітку після кожного вживання їжі тварини купаються у відкритій воді, а потім ретельно обтрушуються та витирають хутро об сніг. Взимку, коли вода повністю замерзає, ведмеді «миються», перевертаючись у снігу.

     Полярні ведмеді, на відміну від бурих, не впадають у сплячку та зазвичай не будують барлогу. Виключенням є вагітні самки, які мають народжувати ведмежат в захищеному місці, тому вони викопують невелику сніжну печеру, а потім очікують, коли сніг закриє вхідний отвір.

       Зазвичай дитинчата полярних ведмедів народжуються в грудні, в однієї самки може народитися від одного до трьох ведмежат, найчастіше — двійня. Новонароджені дуже маленькі порівняно зі своєю матір’ю, вони важать близько півкілограма, а на зріст — 30-35 сантиметрів. Протягом 2,5-3 років ведмежата живуть з ведмедицею, навчаючись полювати, плавати та взагалі виживати. 

      Життя цих тварин повністю залежить від морської криги, яка чимдалі швидше тане й довше відновлюється. Це означає, що ведмеді мають значно менше часу для того, щоб полювати на тюленів. Вони роблять це саме на кризі, а коли криги недостатньо коло берега, їм доводиться плавати за здобиччю на дуже великі відстані, що значно втомлює тварин. .

       Але проблема танення криги — не єдина для полярних ведмедів. Судноплавство, туризм, дослідження океанського дна та видобуток нафти у відкритому морі призводять до забруднення нафтопродуктами раніше абсолютно чистих територій, на яких проживають білі ведмеді. Крім того, присутність людей та техніки в Арктиці не сприяє спокійному життєвому циклу цього рідкісного виду тварин. Щоб і надалі забезпечити існування полярних ведмедів на планеті, люди мають захищати їх та допомагати у виживанні. 

     Всі національні та міжнародні природоохоронні організації включають полярних ведмедів до переліку рідкісних видів тварин, чисельність яких скорочується. Наразі в світі налічується близько 23 тисяч особин білих ведмедів, але прогнози невтішні — якщо нічого не зміниться, до 2050 року кількість цих тварин може скоротитися на третину.

Захистити білих ведмедів необхідно, тому що вони є головними хижаками в своїй екосистемі, тобто незамінним елементом балансу в природі Арктики. Ведмеді регулюють кількість тюленів та нерп, що в свою чергу регулює кількість океанічної риби. 

Тож Міжнародний день полярного ведмедя допомагає не тільки білим ведмедям — він спрямований на збереження клімату й екології нашої планети, без чого неможливе життя людей.