Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №74 "ВЕСЕЛКА" комбінованого типу Харківської міської ради"

 





Міжнародний день сірника

2 бер. 2023
— чудовий привід дізнатися більше про цей на перший погляд дріб’язковий, але такий незамінний предмет

    Здатність здобувати вогонь — одна з ключових переваг, яка дозволила прадавнім людям піднятися над тваринами,  вижити в несприятливих умовах та створити основу для сучасної цивілізації.  Розпалити вогонь спершу було досить трудомісткою справою, тому люди довго намагалися вдосконалити цей процес. Лише в XIX столітті з’явилися сірники — в тому вигляді, до якого ми всі звикли. Попри вражаючі технологічні досягнення, без сірників важко уявити наш побут, вони досі залишаються незамінними. 

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ СІРНИКА?

На думку науковців, людство отримало владу над вогнем приблизно мільйон років тому, але особливого значення це набуло в період неоліту. Тоді наші далекі предки почали займатися землеробством та засівати землю зерновими культурами. Щоб створити поля, людям часто доводилося випалювати лісисту місцевість.

          Спершу вогонь здобували за допомогою тертя двох сухих шматків дерева один об один. Поступово дерево нагрівалося і після довгих та старанних зусиль нарешті починало тліти. Попри всі труднощі процесу, вогонь, отриманий таким природним способом, назвали «живим».

КРЕМІНЬ

       Згодом люди звернули увагу на таку поширену мінеральну речовину, як кремінь. Вдаряючи кременем об кремінь, можна висікти маленьку іскру, а значить, і підпалити  нею якусь дуже суху рослинну субстанцію, наприклад, мох, гриб-трутовик, волокна льону чи бавовни. 

       Пізніше виявилося, що від ударів по кременю залізом іскри висікати набагато легше, і цей шматок заліза назвали кресалом. Сформувався набір з трьох предметів — кремінь, трут і кресало. Цей набір  широко використовувався  для здобування вогню досить довго — до кінця XVIII – початку XIX століття, а принцип його дії досі застосовується в сучасних запальничках.

ФОСФОР

Початкові «сірникові» експерименти в Європі були пов’язані з відкриттям фосфору, яке належить гамбурзькому вченому-алхіміку Геннігу Брандту. 

Дізнавшись про відкриття, інші дослідники почали вивчати фосфор, внаслідок чого було виявлено його легкозаймистість. В 1680 році досліди Роберта Бойля показали, що дерев’яна тріска, вкрита шаром сірки, легко займається, якщо провести нею по паперу, просоченому фосфором. Але фосфор був ще достатньо рідкісним елементом, тому про широке його застосування поки не йшлося.

Перший самозапалювальний сірник було виготовлено у 1805 році Жаном Шанселем, помічником відомого французького хіміка Луї Жака Тенара. Голівка цього сірника була з суміші хлорату калію, сірки, цукру й гуми. Необхідним додатком була пляшечка з концентрованою сірчаною кислотою — сірник запалювався шляхом змочування в ній.

Попри досить високу вартість цієї технології, в 1813 році у Відні відкрилася перша фабрика з виробництва таких сірників. Проте використовувати в побуті сірчану кислоту виявилося небезпечним заняттям, тому хімічні сірники не здобули великої популярності.

Британський хімік-фармацевт Джон Вокер в  1826 році представив  сірники, що займалися від тертя об наждачний папір. Винахід мав неприємний запах та  міг спалахнути випадково — наприклад, від удару.

В 1830 році француз Шарль Соріа виготовив фосфорні сірники. Такі сірники теж могли самовільно зайнятися, до того ж білий фосфор був дуже отруйним. Найбільше страждали робітники на сірниковому виробництві, у яких від дії фосфору виникало специфічне захворювання кісток щелепи. 

БЕЗПЕЧНІ СІРНИКИ

Згодом хіміки виявили, що білий фосфор при тривалому нагріванні змінює свій колір на червоний, а головне – стає нетоксичним.  В 1855 році червоний фосфор вперше було використано для сірників шведом Йоханом Лундстремом. Запатентовані ним «шведські сірники» нарешті були безпечними й надійними, бо легко займалися від тертя, але майже ніколи — самовільно. 

Минуло чимало часу, але особливих змін сірники більше не зазнали. Дерев’яна частина сучасних сірників найчастіше виготовляється з осики. Смужка на сірниковій коробці — це червоний фосфор, наповнювач та клей. Голівка сірника складається з хлорату калію, незначної кількості сірки, наповнювачів та окислювачів, які зв’язані між собою спеціальним клеєм.

 

ЯК ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СІРНИКА?

       В світі є музеї, присвячені сірникам, і при нагоді було б дуже цікаво в них побувати. Такі музеї створені в Польщі, Швеції, Німеччині та Швейцарії. В Україні є музей сірникових коробок та етикеток, який знаходиться в Харкові.

      Також в нашій країні, починаючи з 2018 року, з нагоди цього свята щорічно проводиться Всеукраїнський фестиваль сірникових рекордів. Численні предмети, майстерно виготовленні з сірників, вражають уяву. Це й картини та ікони, причому кольорові, й різні скульптури, меблі, кораблі. Фестиваль відкривають грою на унікальних музичних інструментах, теж виготовлених з сірників. Приймають участь у фестивалі українські умільці з усіх регіонів країни, демонструючи створені зі звичайних сірників справжні шедеври.

Міжнародний день сірника — чудовий привід дізнатися більше про цей на перший погляд дріб’язковий, але такий незамінний предмет. Обов’язково слід розповісти історію сірника дітям — їм буде особливо цікаво та корисно її дізнатися. Варто також пояснити малюкам правила безпеки поводження з сірниками, адже ця маленька дерев’яна трісочка інколи може спричинити велику пожежу.

                                                       ЦІКАВІ ФАКТИ ТА ІДЕЇ ВИКОРИСТАННЯ СІРНИКІВ

  • Сірники є чудовим навчальним матеріалом — за їх допомогою у дітей можна розвивати дрібну моторику рук та вчити рахувати.
  • Сірники часто використовують при жеребкуванні, як умовну грошову одиницю в азартних іграх, багато трюків та фокусів теж базуються на використанні сірників.
  • Універсальність сірників завжди дозволяє замінити ними зубочистку, вушну паличку чи інструмент для проникнення у важкодоступні місця будь-якого технічного приладу, наприклад,  для чистки.
  • Майстрування з сірників — цікаве хобі, яким захоплюються досить багато людей. Вони створюють справжні витвори мистецтва у вигляді різних предметів, будинків, транспортних засобів, що рухаються — фантазія тут практично не обмежена. 
  • Сірникова коробка цілком здатна замінити лінійку чи інші вимірювальні прилади, адже всім відомо, що її  довжина стандартна — рівно 5 сантиметрів.
  • Сірник інколи навіть може врятувати людське життя — при укусі отруйних комах, павуків чи скорпіонів, ранку припалюють сірником. Від високої температури отрута розпадається і небезпека минає.

Міжнародний день сірника не тільки спонукає нас дізнатися про цікаву історію його появи, а й нагадує, наскільки цінним і універсальним є цей звичний предмет в нашому житті.