Сон є однією з незаперечних фізіологічних потреб людини, таких як їжа, вода чи рух. Тільки завдяки здоровому сну організм може отримати повноцінне відновлення — як у фізичному, так і в психічному плані. Проте люди часто недооцінюють значення сну для свого здоров’я та благополуччя і жертвують ним заради роботи чи інших обов’язків. Для розповсюдження інформації про всі аспекти цієї важливої біологічної функції, включно з проблемами, пов’язаними з її порушеннями,  Всесвітньою федерацією сну в 2008 році засновано Всесвітній день сну. Він відзначається щорічно в п’ятницю, що передує весняному рівноденню, тобто в 2023 році цей день припадає на 17 березня.

        

    Науковці вважають, що люди перейшли від поліфазного сну (тобто кількох коротких циклів сну на добу) до монофазного нічного сну в інтервалі від 70 до 40 тисяч років до нашої ери. Відсутність освітлення та небезпека від хижих звірів змушувала людей лягати спати одразу після настання сутінків. Наші предки вже в кам’яному віці намагалися зробити місця для сну більш комфортними, облаштовуючи їх на трохи піднятих поверхнях, а самі «ліжка» мали тоді круглу форму.

     Для давніх цивілізацій Індії, Єгипту, Греції, Риму сон був незбагненним явищем, а сновидіння — божественним пророцтвом. Тлумаченню сновидінь приділялося багато уваги — наприклад, в Єгипті цим займалися жерці в спеціальних храмах. Греки поклонялися богу сну Гіпносу, а в римлян  такий бог носив ім’я Сомн. Від нього й взяла свою назву наука про сон — сомнологія.

      Давньогрецький лікар Алкмеон приблизно в 450 році до нашої ери вважав, що сон спричиняється припиненням кровообігу. До цієї думки він прийшов на основі спостережень за зниженням температури тіла в людей, що сплять. Арістотель вважав причиною сну втрату свідомості в серці — вмістилищі почуттів, а  також пов’язував настання сну з травними процесами. Тільки в 162 році до нашої ери давньоримський цілитель Гален визначив, що свідомість криється в мозку, а не в серці. Однак ще на протязі багатьох століть в розумінні природи сну великого прогресу досягнуто не було.

     А от в наближенні сну до комфортних умов прогрес був присутній. В середньовіччі вже існували набивні матраци, солом’яні в бідняків та пухові в заможних. В епоху Відродження постільна білизна стала більш вишуканою — шовковою та оксамитовою. В той період вважалося нормою два періоди сну протягом ночі, а в перерві між ними люди проводили час, як бажали — за молитвами, читанням при свічках, домашніми клопотами. Навіть сходити в гості посеред ночі було звичною справою.

     Такий режим сну став неприйнятним з початком індустріалізації, бо суворий графік підприємств вимагав безперервного нічного відпочинку для продуктивної денної праці. До того ж з появою електричного освітлення в будинках та на вулицях люди почали лягати спати в більш пізні години. Сон стали вважати втраченим часом, яким дорожать лише ледарі. Але коли робочий день став ще довшим, для багатьох навіть шість годин сну стали недосяжними. Виснажливий графік призвів до початку робочого руху за 8-годинний робочий день під лозунгом «Вісім годин праці, вісім годин відпочинку, вісім годин сну».

      Вивчати природу сну почали з XVIII століття. В 1729 році французьким вченим Жан Жаком де Марейном було відкрито циркадні ритми — зміни біологічних процесів в організмі, залежні від фази дня чи ночі. В 1845 році було встановлено зв’язок між сном та температурою тіла. В 1913-му французький дослідник Анрі П’єрон видав книгу «Фізіологічні проблеми сну». Це було вперше в історії, коли сон розглядався як проблема здоров’я.

    Костянтин фон Економо, румунський невролог, визначив гіпоталамус як область мозку, відповідальну за регулювання циклів сну. Американський нейрофізіолог Натаніель Клейтман, якого вважають засновником наукового вивчення сну, в 1920-х роках відкрив у Чиказькому університеті лабораторію сну. Науковець вивчав регуляцію цього процесу та циркадні ритми людини. Разом зі своїм учнем Юджином Асеринськи Клейтман відкрив швидку фазу сну, що повторюється 4-5 разів за ніч та під час якої люди бачать яскраві сновидіння. 

     Після відкриттів Клейтмана область досліджень сну стала швидко розвиватися. В 1956 році було відкрито стан обструктивного апное — періодичних затримок дихання під час сну, які призводять до багатьох хронічних хвороб. У 1980-х роках науковці встановили зв’язок між швидкою фазою сну та здатністю до навчання й запам’ятовування. Остаточно було підтверджено абсолютну фізіологічну необхідність сну для життя. В дослідженнях стала відігравати важливу роль молекулярна біологія. В 1990-х роках почалися дослідження впливу нестачі сну на метаболізм вуглеводів та надлишкову вагу. 2000-ні роки принесли знання про взаємозв’язок дефіциту заліза та синдрому неспокійних ніг, а також нові теорії природи сновидінь.

    Останнім часом дослідники сну стали застосовувати ще більш комплексний підхід, вивчаючи зв’язок між сном та здоров’ям серцево-судинної системи, неврологією, психічним станом та іншими факторами. І хоч в цьому напрямку пройдено чималий шлях, багато чого в механізмах сну ще залишається загадкою. Тому пошуки відповідей продовжуються, і разом з ними розширюються знання людства про загадкове явище — сон.

    Найкращий спосіб відзначити це свято — добре виспатися. На жаль, не завжди це вдається, тому слід визначити причини та постаратися їх виключити або звести до мінімуму. Якщо самостійно вирішити проблему не вдається, варто порадитися зі спеціалістом.

Часто саме від наших звичок залежить якість сну. Тому не бажано пити каву в другій половині дня, щоб уникнути труднощів із засинанням; не варто працювати допізна за комп’ютером — це не дозволяє повноцінно розслабитися та швидко заснути. Вже в ліжку не рекомендується користуватися мобільним телефоном, дивитися телевізор, їсти. Спальня має бути перш за все місцем для відпочинку — тихою, затемненою та трохи прохолоднішою, ніж інші кімнати.

    Звісно, дотримуватися правильних звичок треба не тільки у Всесвітній день сну, а й в усі інші дні. В такому разі можна підвищити якість свого нічного відпочинку, а отже і свою активність та ефективність вдень.   

        В цей день ми отримуємо більше інформації про сон та про його вплив на здоров’я. Адже навіть лікарі не часто повідомляють своїх пацієнтів про те, що однією з причин захворювань серця, імунної системи, гіпертонії, хвороб нирок, цукрового діабету, депресії та ожиріння може бути банальна нестача сну.

     Особливим є вплив на головний мозок — тільки нормальний сон забезпечує здатність мозку адекватно реагувати на «вхідні сигнали» з навколишнього світу. Також під час сну з клітин мозку активно виводяться продукти їхньої життєдіяльності. Крім фактів, які стосуються здоров’я, ми також дізнаємося про те, як порушення сну впливають на інші аспекти нашого життя — роботу, стосунки, продуктивність.

      До Всесвітнього дня сну часто приурочуються наукові дослідження. Наприклад, компанія Philips щорічно проводить глобальне дослідження сну, яке виявляє ставлення, сприйняття та поведінку щодо сну тисяч людей в різних країнах. Базуючись на цій інформації, компанія створює інноваційні пристрої з програмами для моніторингу сну. Таким чином, вивчення цієї біологічної функції сприяє розвитку не тільки клінічної медицини та нейробіології, а й новітніх технологій.

       Що доступнішими є інформація про сон та сучасні наукові досягнення, тим більше можливостей з’являється в людей для розуміння сну й управління ним, а Всесвітній день сну всіляко сприяє досягненню цієї мети.