Погода має для нас велике значення — від неї часто залежить зміна планів, самопочуття та настрою. Тому такими звичними для всіх стали прогнози погоди. Крім того, вони передбачають стихійні лиха, наприклад, урагани чи цунамі, тим самим рятуючи життя людей та мінімізуючи економічні збитки. Все це можливо завдяки наполегливій праці людей цікавої професії —метеорологів. Метеорологія — це складна наука, що вивчає земну атмосферу, її властивості та фізичні процеси. На основі метеорологічних досліджень спеціалістами моделюються майбутні погодні умови.  Щорічно 23 березня планета відзначає Всесвітній день метеоролога — в день створення в 1950 році Всесвітньої метеорологічної організації, яка є спеціалізованою установою ООН.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ МЕТЕОРОЛОГА?

     В давнину атмосферні явища зазвичай пов’язували з гнівом або прихильністю богів, та люди все одно намагалися їх передбачити, бо від цього залежали врожаї, а отже, й життя. Кожна давня цивілізація залишила після себе свідчення про зацікавленість у метеорологічних прогнозах. Найстарші за віком тексти з описом формування хмар знайдено археологами в долині Інду. Датуються ці тексти приблизно 3000 роком до нашої ери.

    Давні єгиптяни поділяли рік на три сезони. Кожен сезон відповідав певній метеорологічній події, однією з яких був розлив річки Ніл. Незначний розлив означав голодний рік через посуху, а надто широкий — збитки через підтоплення. Єгиптяни мали прикмети, які вказували на масштаб розливу Нілу в той чи інший рік, хоч і не розуміли метеорологічних процесів, які призводять до цього.

    Давньогрецький філософ Арістотель є автором самого терміну «метеорологія», а також  трактату «Метеорологіка» — першого достовірного опису і аналізу погодних явищ. В Давньому Римі географ Помпоній Мела на основі досліджень кліматичних зон та пов’язаних з ними погодних систем склав трактат «Описова географія».

        В середньовічній Європі щодо метеорології обмежувалися  лише спостереженнями та описами. Натомість на Близькому Сході вчений-натураліст Абу Ханіфа ад-Дінаварі в IX столітті проводив детальні дослідження циклів Місяця, вітру, штормів, повеней, снігу та інших природних явищ з точки зору їхнього впливу на ріст сільськогосподарських культур.

     Приблизно в 1600 році Галілео Галілей сконструював термоскоп, який показував зміну температури. Конструкція приладу була досить примітивною: він не мав шкали, одиниць вимірювання теж не існувало. Попри це, термоскоп став прототипом сучасних термометрів.

РОЗВИТОК МЕТЕОРОЛОГІЇ

    Народження сучасної метеорології відбулося в епоху Просвітництва, разом з численними відкриттями в природничих науках. Астроном Йоганн Кеплер дослідив будову сніжинок – це стало початком кристалографії. В 1643 році учень Галілея Торрічеллі виготовив перший барометр. Астрономом Едмундом Галлеєм було розроблено теорію регіональних вітряних систем на основі вивчення пасатів та мусонів. В 1724 році Габріель Фаренгейт представив свою температурну шкалу, а в 1742 році з’явилася шкала Андерса Цельсія. На основі температурної шкали незабаром з’явилася система визначення швидкості вітру — шкала Бофорта.  

      В 1817 році німецький географ-натураліст Александр фон Гумбольдт опублікував першу температурну карту, а його дослідницькі роботи заклали основу нової науки — кліматології. В багатьох країнах почали створювати метеорологічні служби. У метеорологів різних країн з’явилася потреба обміну інформацією про погоду, однак для цього необхідна була міжнародна організація. 

      В 1853 році  з ініціативи США в Брюсселі зібралася перша міжнародна конференція метеорологів, під час якої представники десяти країн домовилися про ведення метеорологічних журналів за одним спільним зразком. В 1872 році в Лейпцигу метеорологи зібралися вже більшим представництвом — з 52 країн. Спеціаліст з Нідерландів Буйс Баллот запропонував створити всесвітню мережу метеорологічних спостережень, яка б дозволила вільний обмін даними між країнами, а також укласти міжнародний договір про стандартизацію методів та одиниць спостережень.

       Більшість делегатів підтримала цю ідею, і в 1873 році на зустрічі у Відні було організовано перший Міжнародний метеорологічний конгрес. Конгрес обрав Постійний метеорологічний комітет — групу з семи видатних метеорологів — керівників метеорологічних служб у своїх країнах. На комітет поклали завдання розробити правила та статут міжнародної організації. Після завершення цієї роботи в 1879 році на Римському  міжнародному метеорологічному конгресі було офіційно оголошено про створення Міжнародної метеорологічної організації. Після Другої світової війни її було реорганізовано у Всесвітню метеорологічну організацію.

ХХ СТОЛІТТЯ

    В XX столітті продовжився розвиток метеорології. Поява радіо дозволила транслювати прогноз погоди для населення, а з розвитком телеметрії відомості від метеостанцій до засобів масової інформації стали передаватися миттєво. В метеорології почали застосовувати математичні теорії та військові технології, такі як радари й супутники. 

    Сучасні метеорологи за допомогою цифрових технологій та  геоінформаційних систем мають змогу не просто прогнозувати погоду, а й передбачати зміни в цілих погодних системах. В час масштабних кліматичних змін, в якому ми живемо, це має особливо важливе значення.

ЯК СВЯТКУВАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МЕТЕОРОЛОГА?

    Частина заходів спрямована на привертання уваги громадськості та засобів масової інформації з метою підвищення значущості метеорології. Для Гідрометеорологічної служби України це ще й нагода для того, щоб привернути увагу держави до необхідності розвитку наукової та технічної бази національної метеорологічної сфери. 

      Щоб відзначити Всесвітній день метеоролога, обов’язково слід приділити увагу прогнозу погоди, а також привітати своїх знайомих, які працюють на метеорологічних станціях. Можна подивитися художні фільми, в основі яких є метеорологічні події, наприклад, «Смерч», «Післязавтра» чи «Неможливе». 

ЧОМУ ВАЖЛИВИЙ ЦЕЙ ДЕНЬ? 

      Інформація про погоду важлива з багатьох причин. В сільському господарстві знання про те, яким буде сезон, дозволяє правильно підготуватися та виростити врожай з найменшими втратами. Пілоти літаків та капітани кораблів завдяки прогнозу погоди можуть бути впевненими в безпеці свого маршруту, водіям теж важливо знати про майбутній туман, сніг чи ожеледь.

          Життєво необхідні прогнози для мешканців прибережних регіонів, яких попереджають про наближення ураганів чи цунамі; а населення засушливих місцевостей вчасно дізнається про загрозу лісових пожеж.

      Праця метеорологів щодня допомагає нам планувати поїздки, прогулянки, городні та садові роботи, заняття спортом. Особливо важливою ця інформація є для «метеозалежних» людей, у яких зміни погоди впливають на самопочуття та працездатність.

      Крім прогнозування погоди, метеорологія займається вивченням кліматичних змін, таких як коливання океанічного рівня чи кількість парникових газів в атмосфері. Важливість цих досліджень важко переоцінити, адже завдяки їм людство розуміє масштаби глобальної кліматичної кризи та необхідність дій для  її подолання.