Сучасні технології дозволяють зараз кваліфікованим аніматорам витворяти на наших блакитних екранах таке, про що в далекому 1892-му році навіть і не мріяли, і навіть (майже напевно) це ще не могло б наснитися в самому казковому сні. Отже, у французькому місті Парижі, 28-го жовтня 1892-го року, якийсь ентузіаст, чарівник, популяризатор науки і художник, винахідник і невимовний романтик Еміль Рейно провів демонстрацію дивного для його сучасників видовища - «оптичного театру». Місце демонстрації було вибрано їм дуже символічно - це був «Кабінет фантастики» в залі музею Гревен. Демонстрація носила назву в дусі глибокої народної французької вуличної культури - «пантоміма що світиться», де нехитрі мальовані картинки скоювали такі ж нехитрі, але абсолютно дивовижні рухи. Звичайно ж публіка була в захваті. Зараз-то ми розуміємо, чому. А кому не подобаються мультики? А якщо комусь і не подобаються, то це буде лукавство, адже всі ми колись були дітьми і всі любили ті чи інші казки, особливо ті, які можна було побачити на екранах в кіно і телевізорі.

З тих давніх пір анімація зазнала безліч революційних змін, а майбутнє обіцяє ще і ще.

   До 110-ти річчя цієї, колись новаційної демонстрації, в 2002-му році, паризьке відділення «Міжнародної Асоціації анімаційного кіно», на знак вдячності та поваги до цього аніматора-першопроходця запропонувало заснувати нове міжнародне щорічне свято - «Міжнародний день анімації», в який аніматорами практично переважної більшості країн проводяться символічні прем’єрні покази самих різноманітних анімаційних фільмів з розряду «The best». Вдячна публіка цілий рік з нетерпінням очікує цієї дивовижної події.